"Я зіткнувся з саботажем і бюрократією в ВПК України", – Дмитро Будорін, керівник блокчейн-стартапу Hacken

"Я зіткнувся з саботажем і бюрократією в ВПК України", – Дмитро Будорін, керівник блокчейн-стартапу Hacken

Дмитро Будорін вісім років пропрацював на одну з найбільших у світі аудиторських фірм «Великої четвірки» – Deloitte. Пізніше він перейшов до Укроборонпрому з бажанням змінити роботу концерну на краще. Але, зіткнувшись з бюрократією і саботажем у цій структурі, вирішив заснувати власний бізнес.

Сьогодні Дмитро відомий як один з провідних фахівців з кібербезпеки в Україні і керівник успішного блокчейн-стартапу з комп'ютерного захисту – Hacken. В інтерв'ю Blockchain & Bitcoin Conference Kyiv Дмитро поділився враженнями щодо роботи в оборонно-промисловому комплексі України, розповів про створення Hacken і дав декілька порад криптоентузіастам-початківцям.

«Бесіда з раввіном допомогла мені перемогти в конкурсі Deloitte»

Коли я працював у компанії Deloitte, мені довелося брати участь в конкурсі «Делойт Аудит СНД» з аудитом рішення SAP Big Data.

Конкурс був організований у всій «Делойт» на тертиорії СНД на кращу ідею, як зробити Deloitte більш ефективною. Участь брали всі працівники компанії – від молодших співробітників до менеджерів. Мене надихнув інцидент, який трапився зі мною в Ізраїлі.

Я їхав з Ейлата до Єрусалиму. У дорозі я розговорився з раввіном, який сидів поруч зі мною. Ми спілкувалися на філософську тему – про життя. Наприкінці він попросив у мене адресу електронної пошти і сказав, що хоче надіслати одне дуже важливе відео. Цим відео виявився виступ на Ted Talk про Big Data. Тож власне інцидент мені сильно запам'ятався, незважаючи на те, що я це відео вже бачив.

Моя ідея полягала у тому, що співробітникам варто збирати більше інформації про проект, в якому вони працюють. Ми зробили надбудову, куди співробітники і повинні були вносити додаткову інформацію щодо відпрацьованих годин на проектах. Додаткова інформація дозволила менеджерам і партнерам більш чітко бачити рівень зайнятості їхніх співробітників і як краще розподіляти людський ресурс. Завдяки цьому рішенню я переміг у конкурсі.

«Я не вірив, що в Укроборонпромі можливо хоча б щось змінити»

Пізніше мене запросили до Укроборонпрому. Це було ще в 2014 році. На той час я відмовився, оскільки не був впевненим, що в такій бюрократизованій компанії є можливість щось змінити. Незважаючи на це, Денис Гурак (на той час заступник генерального директора) постійно запрошував мене в команду.

Я погодився влітку 2015 року, коли побачив, що новій команді дійсно вдається реалізовувати реальні реформи.

Укроборонпром потребував якісного аудиту, а я, маючи восьмирічний досвід роботи в Deloitte, розумів, що реально можу допомогти.

«Мене зустріли саботажем підлеглих і бюрократією»

Перше, що впало в очі, – це небажання хоча б щось змінювати і цілковитий саботаж зі сторони підлеглих. Співробітники дуже довго виконували надані їм доручення, не надавали інформації, які я запитував. З огляду на менеджмент – це дуже важкі умови для роботи.

По-друге – бюрократія. Для того, щоб хоча б щось змінювати, необхідно отримати неабияку кількість підписів. Наприклад, щоб змінити систему контрактно-договірного обліку, мені треба було отримати близько 30 підписів, крім того, іноді від організацій, які з нами навіть не були пов'язані.

«Після атаки вірусу Petya я зрозумів, що кібербезпека нікому не потрібна»

Про криптовалюти я дізнався ще у 2012 році, у період фінансової кризи на Кіпрі. Я на той час працював у Кіпрському офісі Deloitte), коли у людей «порізали» депозити. Тоді на острові про крипту не говорив хіба що ледачий. Але я тоді не звертав на це уваги, бо сконцентрував її на власній кар'єрі.

Переломним моментом для мене стали дві знакові події, які відбулися у 2017 році в один день: масова кібератака (вірус Petya) на українські держпідприємства і тривалий діалог з одним з українських криптоінфлюенсерів, який розповів мені про ICO.

Наступного дня ми були з командою на одному з держпідприємств-лідерів, де надавали безоплатно допомогу з усунення наслідків Petya. Від нашої допомоги відмовилися, незважаючи на розпорядження керівництва Укроборонпрому. А це свідчило про те, що кібербезпека в держсекторі нікому не потрібна, оскільки не буде мотивів продовжувати закупівлі дороговартісних залізяк і антивірусів.

«Варто ризикнути і зібрати гроші через ICO»

І тут стався eureka moment – я зрозумів, що нам необхідно сфокусуватися на міжнародному ринку. Тож ознайомившись з новим методом фандрейзингу – ICO, дійшов висновку, що варто ризикнути і зібрати гроші на кампанію з кібербезпеки через ICO.

Я розумів, що це потрібно робити вже зараз. На жаль, перебуваючи на держпідприємстві, зробити це швидко просто неможливо. Я зрозумів, що краще за все – створити власний бізнес і допомагати державі з питань кібербезпеки. І ось, рік потому, час довів, що я мав рацію.

«Поспілкувався зі Стівом Возняком, його енергетика – неймовірна»

Так ми створили Hacken. У назві ми хотіли обіграти слово Hacker (хакер) і Token (Токен). Поєднали ці два слова і отримали Hacken. Вперше ми презентували Hacken на конференції D10e, де посіли друге місце в конкурсі ICO-стартапів і отримали 33 BTC призового фонду.

Після цього, у вересні 2017 року, ми приїхали на HackIT Сup 2017. У рамках заходу мені пощастило поспілкуватися із співзасновником Apple – Стівом Возняком. Стів володіє абсолютно приголомшливою енергетикою – особисто я отримав дуже велике натхнення після спілкування з ним.

«Ми почали створювати клієнтську базу, але я вважаю, що нам ще й пощастило»

Потім ми провели ICO, як результат – зробили ставку на команду і найняли кращих фахівців. Ми сфокусувалися на розробці клієнтської бази. Коли вибудували процеси і клієнтську базу, у нас з'явилася впевненість в собі і у тому шляху, який ми обрали.

Я думаю, що неабияким фактором нашого успіху є везіння. Ми опинилися в потрібний час в потрібному місці. Кібербезпека у криптопроектах – зараз неймовірно «гаряча» ніша.

Я хотів би зазначити, що ми стартували саме в Україні. Адже тут неймовірна кількість талановитих людей. Якби ми стартували в іншій країні, я навіть не знаю, чи змогли б ми реалізувати той обсяг робіт, який зробили за такий нетривалий період.

«Україна не готова до розвитку криптоіндустрії»

Але я вважаю, що уряд України ще не готовий до прийняття криптоіндустрії. По-перше через те, що влада займає очікувальну позицію: ми дивимося на інші країни і чекаємо, що вони зроблять. Хоча я впевнений, що ми можемо брати на себе відповідальність, самостійно приймати рішення і бути країною-лідером у розвитку криптоіндустрії.

Я часто спілкуюся з багатьма топ-менеджерами з держсектора. Чиновники розуміють, що в криптовалюті більше позитиву, ніж негативу. Криптовалюта – це один із засобів залучення більшої кількості грошей в економіку, розбудови компаній, створення робочих місць. Хоча, звичайно ж, не варто нехтувати можливими ризиками (відмивання грошей, фінансування тероризму).

«Якщо обіцяють гори золота – 99%, що це – розвод»

Важливе одне – криптовалюти вже нікуди не подінуться. Біткойн довів, що він є надійним засобом обміну – а це і є дефініція грошей. Маємо ми на те бажання чи ні, криптовалюти вже є частиною нашого життя з безліччю можливостей і ризиків.

Щоб уникнути ризиків, звичайним користувачам я раджу займатися самоосвітою. Заведіть собі криптогаманець, купіть будь-яку криптовалюту на пару доларів, з’ясуйте, як працюють гаманці і біржа. Не ведіться на яскраві і строкаті рекламні меседжі. Якщо вам обіцяють «золоті гори» – то це в 99% випадків розвод на гроші.

Використовуйте різні паролі для різних сервісів. Користуйтеся двофакторною авторизацією, але не прив’язуйте її до власного телефону. Так, це незручно, але це убезпечить вас від більшості проблем. У сучасному світі неможливо переоцінити уважне ставлення до власної безпеки в мережі.


19 вересня Дмитро Будорін виступить спікером Blockchain & Bitcoin Conference Kyiv. Він представить доповідь про те, як обрати криптовалютну біржу і запобігти шахрайству.

Детальна програма та реєстрація ►►►

Придбати квиток
Дізнайтесь про нових спікерів та головні новини конференції | Ім'я